ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ
PDF (Англійська)

Ключові слова

лінгвістичні засоби
образ
герой
індивідуалізація
екстралінгвістичні чинники

Як цитувати

Кічун, С. (2020). ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ. Молодий вчений, 9 (85), 41-43. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-9-85-10

Анотація

У статті розглядаються основні засоби і прийоми, які використовуються для створення образів персонажів в літературному творі. Образи аналізуються з урахуванням екстралінгвістичних чинників, увага приділяється зображення зовнішності героїв і мовному портрету кожного персонажа. Термін «мовленнєвий портрет» з’явився разом із терміном «мовна ідентичність» у вітчизняній лінгвістиці в 1960-х роках. Цей термін лінгвісти розуміють по-різному (С.В. Лаорда, Ю.С. Алишева, С.В. Мамаєва та Т.П. Тарасенко); однак створення мовленнєвих портретів як методу опису мовної ідентичності та відображення людського фактора в мові стає все більш популярним у сучасній лінгвістиці. Вивчення мовного портрета розпочалося з вивчення фонетичного портрета (М.В. Панов), а потім відбулося в концептуальному дослідженні Ю. Караулова «Російська мова та мовна ідентичність». Період 1990-2000-х років представлений серією робіт, в яких представлені мовленнєві портрети цілих соціальних груп та окремих людей (інтелігенції, журналістів, школярів та студентів, політиків та бюджетників). вивчали. У лінгвістиці сформовано достатній досвід методологічного та теоретичного осмислення явища мовленнєвого портрета. Але частка досліджень, присвячених мовленнєвому портрету літературного персонажа, значно менша. Образність мови письменника, вміння передати загальне через одиничне – досягається рядом мовних стилістичних прийомів. Це досягається шляхом використання зображально-виражальних засобів художнього мовлення таким чином, що вони здаються незвичними, дивними. У художньому стилі тропи виконують також естетичну функцію, прикрашають мовні обриси, збагачують свідомість та уяву читачів, пробуджують низку асоціацій та переживань. Основна властивість тропів – яскраво характеризувати одне явище через інше на основі їх подібності. Згідно з визначенням О. Потебні, «троп» – це слово, що використовується в переносному значенні для опису будь-якого явища за допомогою вторинних семантичних значень, актуалізації його внутрішньої форми. У лінгвістиці інтерес до проблеми дослідження художніх тропів розпочався ще за часів Аристотеля і триває й сьогодні. Автори, які присвятили свої праці цим проблемам: Н. Арутюнова, І. Білодід, В. Ващенко, В. Виноградова, В. Телія, О. Тараненко та інші. Дослідники підкреслювали, що засоби поетичного мовлення розкривають багатство асоціативних відтінків слова, підсилюють та виражають емоційне та оцінне забарвлення, сприяють яскравішому відтворенню обставин та героїв. Використовуючи слова в переносному чи модифікованому значенні, враховуються вторинні (конотативні) ознаки об’єкта чи явища, яке називається, основне значення слова (денотат) ігнорується. Вивчення мовних засобів бере свій початок із давніх часів і залишається актуальним сьогодні. На думку більшості вчених, основними функціями образно-виразних засобів мови є зорова, емоційно-експресивна та естетична. Автори українських шкільних курсів поділили засоби на дві групи: словесні та смислові. У наш час вчені продовжують відкривати правильне використання мовних засобів.

https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-9-85-10
PDF (Англійська)

Посилання

Gaboeva, Z.M. (2011). Rechevoy portret sovremennogo televeduschego [Speech portrait of a modern TV presenter]. Nauka i sovremennost, no. 8 (3), pp. 12–15. (in Russian)

Honcharova, E.A. (1984). Puti linhvostylistychnoho vyrazhennya katehoriyi avtor - personazh u khudozhnʹomu mystetstvi [Ways of linguo-stylistic expression of categories the author is a character in the artistic text]. Tomsk: Tomsk University. (in Russian)

Karaulov, Yu.N. (2010). Russkij yazyk i yazykovaya lichnost' [Russian language and linguistic identity]. Moscow, LCI. (in Russian)

Krysin, L.P. (2001). Sovremenniy russkiy intelekt: popitka rechevogo portreta [A modern Russian intellectual: an attempt at a speech portrait]. Russkiy yazyik v nauchnom osveschenii, no. 1, pp. 90–106. (in Russian)

Leorda, S.V. (2006). Rechevoy portret sovremennogo studenta [Speech portrait of a modern student] (PhD Thesis). Saratov: Saratov State University. N.G. Chernyshevsky. (in Russian)

Panova, M.N. (2004). Yazykovaya lichnost' gosudarstvennogo sluzhashchego: opyt lingvometodicheskogo issledovaniya [Language identity of a state employee: the experience of linguo-metodic research]. Moscow, Ros. University of Friendship of Peoples. (in Russian)

Scriabina, O.A. (2015). Na temu movnoho portretu suchasnoho studenta [On the speech portrait of a modern student]. Materialy XIX Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii «Ritorika v konteksteobrazovaniya i kul'tury». Ryazan. (in Russian)

Габоева З.М. Речевой портрет современного телеведущего. Наука и современность. 2011. № 8–3. С. 12–15.

Гончарова Е.А. Пути лингвостилистического выражения категорий автор – персонаж в художественном тексте. Томск : Томский университет, 1984. 115 с.

Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. Изд. 7-е. Москва : ЛКИ, 2010. 264 с.

Крысин Л.П. Современний русский интелект: попитка речевого портрета. Русский язык в научном освещении. 2011. №1. С. 90–106.

Леорда С.В. Речевой портрет современного студента : автореф. дис. канд. филол. Саратов : Саратовской государственний университет им. Н.Г. Чернышевского, 2006. 32 с.

Панова М.Н. Языковая личность государственного служащего: дискурсивная практика, типология, механизмы формирования : Дисс. д-ра филол. наук. Москва, 2004. 323 с.

Скрябіна О.А. На тему мовного портрету сучасного студента. Матеріали XIX Міжнародної наукової конференції «Риторика в контексті освіти ТВ культури». Рязань, 2015. С. 146–148.