МІЖНАРОДНІ НЕУРЯДОВІ ЕКОЛОГІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОЛОГІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В КИТАЇ
PDF (English)

Ключові слова

Китай
НУО
міжнародні дні
екологічні неурядові організації
громадянське суспільство
екологічне управління

Як цитувати

Клімантович, А. (2021). МІЖНАРОДНІ НЕУРЯДОВІ ЕКОЛОГІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОЛОГІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В КИТАЇ. Молодий вчений, 5 (93), 89-94. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-18

Анотація

За останні сорок років Китай пережив вражаючий економічний розвиток. Однак, наслідки також виявилися вражаючими: різко зросла низка екологічних проблем, пов’язаних із зміною клімату, забрудненням повітря і води, а також втратою біорізноманіття. Країна почала брати активну участь у міжнародних екологічних конференціях і демонструвати свою прихильність сталому розвитку та захисту дикої природи. Китай також почав звертатися за допомогою до міжнародних неурядових організацій з питань охорони навколишнього середовища. Ці організації відіграють важливу роль у наданні допомоги жертвам забруднення в лобіюванні уряду та отриманні доступу до судів, а також у розширенні прав на захист місцевих ресурсів та управління ними. Однак, Китай – авторитарна держава, а отже якщо НУО бажає діяти на території цієї країни, вона неминуче зіткнеться з проблемою легітимності. Порівнюючи з китайськими національними НУО, міжнародні організації піддаються більш пильному вивченню з боку китайського уряду. З моменту появи на території Китаю, міжнародні неурядові організації знаходяться у суперечливому та швидко мінливому становищі: вони вважаються цінними та необхідними партнерами, оскільки володіють передовими технологіями та досвідом, але також розглядаються як носії західних демократичних цінностей, і, таким чином, стають загрозливим суб’єктом. Зростання екологічної соціальної активності та її актуальність для сучасної китайської політики привернули увагу вчених і надихнули зростаючий обсяг наукових робот. Ця стаття визначає основні політичні та культурні фактори, що впливають на створення та розвиток міжнародних екологічних НУО в Китаї, згідно з існуючою науковою літературою. Метою цього дослідження є отримання знань про контекст, засоби та способи взаємодії міжнародних екологічних НУО в Китаї з урядом для вливу на його політику та рішення. У статті вивчається діяльність кількох екологічних НУО в Китаї. Грунтуючись на дослідженні цієї діяльності, у статті перелічуються декілька факторів, що мають значення для НУО, які прагнуть забезпечити успішну присутність у Китаї. Нарешті, у статті надаються пропозиції, які можуть бути використані міжнародними екологічними НУО, що бажають здійснювати свою діяльність на території Китаю.

https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-18
PDF (English)

Посилання

Brown, D., Xing, H. (2012) Building Local Support for Chinese Civil Society with International Resources. Voluntas, vol. 23, no. 3, pp. 711–33.

Chen, J. (2010) Transnational environmental movement: impacts on the green civil society in China. Journal of Contemporary China, vol. 19, no. 65, pp. 503–523.

Feng H, Zhang Q. (2018) Legitimization Communication Tactics of Environmental NGOs in China: A Case Study of Greenpeace. Global Media Journal, vol. 16, no. 31, pp. 1-9.

Gunter, M., Rosen, A. (2012) Two-Level Games of International Environmental NGOs in China. William and Mary Policy Review, vol. 3, no. 270, pp. 70–94.

Ho, P. (2001) Greening Without Conflict? Environmentalism, NGOs and Civil Society in China. Development and Change, vol. 32, pp. 893–921.

Howell, J. (1994, June) Refashioning state-society relations in China. European Journal of Development Research, vol. 6, no. 1, pp. 197–215.

Jiang, R. (2004). Environmental NGOs in China: the Interplay of State Controls, Agency Interests and NGO Strategies. (PhD Thesis) Guangzhou: South China Normal University.

Jie, C. (2012). Transnational Civil Society in China: Intrusion and Impact. London: Edward Elgar.

Kang, X. (1999) Power Shifting: The Change of China’s Power Structure During a Time of Transition. Zhejiang: Zhejiang People’s Publishing House.

Knup, E. (1997) Environmental NGOs in China: An overview. China Environment Series, vol. 1, pp. 9–15.

Liu X, Wang J (2009) The NGO Force and its Influence in Governmental Overseas Communication-an Observation on Western NGO’s Permeation Effects in China. Journalism Quarterly, no. 1, pp. 105–109.

Ma, Q. (2002) The Governance of NGOs in China Since 1978: How Much Autonomy? Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly, vol. 31, no. 3, pp. 305–328.

Ma, Q. (2006) Non-Governmental Organizations in Contemporary China – Paving the Way to Civil Society? New York, NY: Routledge.

Shieh, S. (2012) Special Report: the roles and challenges of international NGOs in China’s development. China Development Brief. Available at http://chinadevelopmentbrief.cn/publications/special-report-the-roles-and-challenges-of-international-ngos-in-chinas-development/ (accessed 10 January 2021).

Whitcraft, S., A. Hofford, P. Hilton, M. O’Malley, V. Jaiteh, and P. Knights (2014) Evidence of Declines in Shark Fin Demand, China. San Francisco, CA: WildAid.

Yang G (2005) Environmental NGOs and institutional dynamics in China. The China Quarterly, no. 181, pp. 46–66.

Greenpeace East Asia. (2009) Greenpeace East Asia Annual Report 2009. Available at: http://www.greenpeace.org/raw/content/eastasia/press/reports/annual-report-2009.pdf (accessed 5 February 2021).

Art. 2, 3, 9, 19, 31 of the “Regulations on the registration and management of social groups” and art. 11 of the “Law of the People’s Republic of China on the Administration of the Activities of Overseas Nongovernmental Organizations in Mainland China”.