РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ РИБ І ВИМІРЮВАННЯ МАЛИХ ІНТЕНСИВНОСТЕЙ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ
PDF

Як цитувати

Пількевич, Ю., Розорінов, Г., & Ткаченко, Т. (2021). РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ РИБ І ВИМІРЮВАННЯ МАЛИХ ІНТЕНСИВНОСТЕЙ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ. Молодий вчений, 5 (93), 14-19. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-3

Анотація

Одним з важливих джерел забруднення риби є передача радіоактивних речовин через харчові ланцюги. Більшість риб харчуються планктоном, який здатний накопичувати радіонукліди до концентрацій в сотні і тисячі разів більше, ніж в навколишній воді. Тому при низькому вмісті радіоактивних речовин у воді їх споживання риби в першу чергу обумовлено зараженою їжею. При знаходженні у воді, що забруднена радіоактивними речовинами, риби отримають зовнішнє опромінення. Адсорбована на поверхні їх тіла активність створює опромінення організму. У свою чергу радіоактивні речовини, що накопичуються в органах і тканинах, створюють внутрішнє джерело опромінення. Накопичення радіоактивних речовин органами і тканинами риб, а також розподіл і виділення їх залежить від цілого ряду умов, основними з яких є: хімічна природа радіоізотопів і періоди їх напіврозпаду, концентрація радіоізотопів у воді, вид, вік і фізіологічний стан риб, екологічні умови. Кумуляція радіоізотопів органами і тканинами риб залежить від концентрації цих радіоізотопів у воді і часу перебування в ній риб. Чим вище ступінь радіоактивності води, тим більше ступінь забрудненості риб. Наведено деякі види риб, впорядковані за зростанням середнього рівня вмісту 137Cs. Запропоновано, обґрунтовано та експериментально перевірено методику вимірювання малих інтенсивностей іонізуючих випромінювань, засновану на вимірі –поточних характеристик –вимірних функцій розподілу ймовірностей часових інтервалів між імпульсами, що виробляються детекторами випромінювань. Показано, що розроблена методика дозволяє достовірно виявляти випромінювання з інтенсивностями в десятки разів нижче інтенсивності фонових випромінювань, при високих інтенсивностях фонового випромінювання. Застосування пропонованої методики в десятки разів зменшує час аналізу і знижує вимоги до екранування досліджуваних об'єктів від фонового випромінювання.

https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-3
PDF

Посилання

Хомутинин Ю.В., Кашпаров В.А., Кузьменко А.В. Зависимость коэффициентов накопления 137Cs и 90Sr рыбой от содержания калия и кальция в воде пресноводного водоема. Радиационная биология. Радиоэкология. 2011. Т. 51. № 3. С. 374–384.

Трапезникова В.Н., Трапезников А.В. Радиоэкология пресноводных экосистем как научная дисциплина. Вопросы радиационной безопасности. 2006. № 1 (41). С. 35–58.

Смирнов С.Н., Герасимов Д.Н. Радиационная экология. Физика ионизирующих излучений. Москва: Издательский дом МЭИ, 2006. 326 с.

Василенко О.И. Радиационная экология. Москва : Медицина, 2004. 216 с.

Вербельчук С.П. Аналіз рівня забруднення 137Сs та 90Sr прісноводної риби та її внесок у формування дози внутрішнього опромінення сільських споживачів. Вісник ДАУ. 2003. № 1. С. 301–306.

Волкова О.М. Формування радіонуклідного забруднення іхтіофауни прісноводних водойм України. Наук. вісник Національного аграрного університету. Київ. 2006. № 102. С. 53–60.

Беляев В.В., Волкова Е.Н., Скиба В.В. Определение скорости поступлення 90Sr и 137Сs в организм пресноводных рыб. Гидробиологический журнал. 2011. Т. 47, № 4. С. 112–120.

Силантьев А.Н. Спектрометрический анализ радиоактивных проб внешней среды. Ленінград: Гидрометеорологическое изд-во, 1969. 183 с.

Stuiver M., Reimer P. J., Braziunas T. F. High-precision radiocarbon age calibration for terrestrial and marine samples. Radiocarbon. 1998. Vol. 40. P. 1127 –1151.

Даджион Д., Мерсеро Р. Цифровая обработка многомерных сигналов: Пер. с англ. Москва : Мир, 1988. 488 с.

Корн Г., Корн Т. Справочник по математике для научных работников и инженеров. Москва : Наука, 1984. 832 с.

Брягин О.В., Егоров А.К., Розоринов Г.Н. Об оценке многомерных функций распределения вероятностей речевых сигналов. Реєстрація, зберігання і обробка даних. 2004. Т.6, №3. С. 41–49.

Мирский Г.Я.. Апаратурное определение характеристик случайных процессов. Москва : Энергия. 1972. 456 с.

Левин Б.Р. Теоретические основы статистической радиотехники. Кн.2. Москва : Сов. радио, 1968. 552 с.

Егоров А.К., Розоринов Г.Н. Стохастическое усиление управляющих сигналов. Вісник Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. 2004. Т.2, №1. С. 45–47.

Khоmutinin Yu.V., Каshparov V.А., Кuz'menko А.V. (2011). Zavisimost' koefitsientov nakopleniya 137Cs i 90Sr ryboy ot soderzhaniya kaliya i kal'tsiya v vode presnovodnogo vodoema. Radiatsionnaya biologiya. Radioekologiya, vol. 51, no. 3, pp. 374–384.

Тrapeznikova V.N., Тrapeznikov А.V. (2006). Radioekologiya presnovodnykh ekosistem kak nauchnaya distsiplina. Voprosy radiatsionnoy bezopasnosti, no. 1 (41), pp. 35–58.

Smirnov S.N., Gerasimov D.N. (2006). Radiatsionnaya ekologiya. Fizika ioniziruyushchikh izlucheniy. Moskva: Izdatel'skiy dom MEI, 326.

Vasilenko O.I. (2004). Radiatsionnaya ekologiya. Moskva: Meditsina, 216.

Verbel'chuk S.P. (2003). Analiz rivnya zabrudnennya 137Сs ta 90Sr prisnovodnoi ryby ta yii vnesok u formuvannya dozy vnutrishnoho oprominennia silskykh spozhyvachiv. Visnyk DAU, no. 1, pp. 301–306.

Volkova O.M. (2006). Formuvannia radionuklidnoho zabrudnennia ikhtiofauny prisnovodnykh vodoim Ukrainy. Nauk. visnyk Natsionalnoho ahrarnoho universytetu, no. 102, pp. 53–60.

Beliaev V.V., Volkova E.N., Skiba V.V. (2011). Opredelenie skorosti postuplennia 90Sr i 137Cs v organizm presnovodnykh ryb. Gidrobiologicheskii zhurnal, vol. 47, no. 4, pp. 112–120.

Silant'ev A.N. (1969). Spektrometricheskii analiz radioaktivnykh prob vneshnei sredy. Lenіngrad: Gidrometeorologicheskoe izd-vo, 183.

Stuiver M., Reimer P.J., Braziunas T.F. (1998). High-precision radiocarbon age calibration for terrestrial and marine samples. Radiocarbon, vol. 40, pp. 1127–1151.

Dadzhion D., Mersero R. (1988). Tcifrovaia obrabotka mnogomernykh signalov. Moskva: Mir. 488.

Korn G., Korn T. (1984). Spravochnik po matematike dlia nauchnykh rabotnikov i inzhenerov. Moskva: Nauka. 832.

Briagin O.V., Egorov A.K., Rozorinov G.N. (2004). Ob otcenke mnogomernykh funktcii raspredeleniia veroiatnostei rechevykh signalov. Reiestratsiia, zberihannia i obrobka danykh, vol. 6, no. 3, pp. 41–49.

Mirskii G.Ya. (1972). Aparaturnoe opredelenie kharakteristik sluchainykh protcessov. Moskva: Energiia. 456.

Levin B.R. (1968). Teoreticheskie osnovy statisticheskoi radiotekhniki. Kn.2. Moskva: Sov. Radio. 552.

Egorov A.K., Rozorinov G.N. (2004). Stokhasticheskoe usilenie upravliaiushchikh signalov. Visnyk Derzhavnoho universytetu informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii, vol. 2, no. 1, pp. 45–47.