АРСЕН РІЧИНСЬКИЙ І ЦЕРКОВНА АНАФЕМА
PDF

Ключові слова

Арсен Річинський
Західна Волинь
національний церковний рух
анафема
Польська Автокефальна Православна Церква

Як цитувати

Кравчук, О. (2020). АРСЕН РІЧИНСЬКИЙ І ЦЕРКОВНА АНАФЕМА. Молодий вчений, 12 (88), 233-238. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-47

Анотація

У статті проаналізовано особливості накладення на А. Річинського анафеми Синодом Польської Автокефальної Православної Церкви не за порушення церковних канонів, а за активну позицію, пов’язану з українізацією Церкви. Розкрито не досліджені аспекти діяльності А. Річинського, зокрема, його боротьбу із несправедливим покаранням. Саме його погляди на проблему українізації Церкви й спричинили конфлікт з тогочасним церковним керівництвом православної митрополії, що призвело до тимчасового відлучення його від неї. Такими діями церковна ієрархія намагалася обмежити активістів церковного руху в їх прагненні до реформування Церкви. Однак накладення анафеми призвело до її неприйняття широким загалом українства. Активна позиція української інтелігенції сприяла неправомірності відлучення А. Річинського від Церкви й спричинила скасування анафеми.

https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-47
PDF

Посилання

Альошина О. Відлучення Арсена Річинського від Православної церкви. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичне релігієзнавство». 2012. Випуск 6. С. 3–12.

Власовський І. Відкритий лист посла Івана Власовського до митрополита Варшавського і Волинського Діонісія. Діло. 22 травня 1929. № 111. С.2–4.

Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. Репринтне видання: в 4 т., 5 кн. Київ : Либідь, 1998. Т. 4. Ч. 2. ХХ ст. 415 с.

Гудима А. Харизма Арсена Річинського : монографія. Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. 144 с.

Гудима А., Колодний А., Саган О. Тексти купюр польського цензора рукопису книги Арсена Річинського «Проблеми української релігійної свідомості». Арсен Річинський: видатний український громадський діяч і науковець-релігієзнавець: науковий збірник. Київ; Кременець, 2007. С. 93–96.

З життя православних. Чому і як дійшло до ліквідації анатеми на д-ра Річинського. Діло. 15 квітня 1930. №83. С. 3.

Звернення членів Митрополичої ради від українців до митрополита Варшавського і Волинського Діонісія. Діло. 17 липня 1929. №158. С. 2–3.

Кедрин І. Дальша історія анатеми на д-ра А. Річинського. Діло. 15 травня 1929. №105. С. 1.

Кедрин І. Історія анатеми на д-ра А. Річинського. Діло. 10 травня 1929. №101. С. 1–2.

Кедрин І. Історія анатеми на д-ра А. Річинського. Діло. 11 травня 1929. №102. С. 2–3.

Ковалевський О. Довкола православно-церковних справ. Діло. 24 травня 1930. №113. С. 2–3.

Кравчук О. Відлучення Арсена Річинського від Православної церкви як один з моментів боротьби із українським національно-церковним рухом на Волині. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. І. С. Зуляка. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. Вип. 1. Ч. 1. С. 116–125.

Кралюк П. Любомудри Володимирії: Філософ на троні (князь Володимир Василькович). Аристократ духу (Арсен Річинський): монографія. Луцьк : ПВД «Твердиня», 2010. 168 с.

Определение Священного Синода Св. Автокефальной Православной церкви в Польше об отлучении от церкви лекаря Арсения Речинского и о предании его анафеме. Воскресное чтение: еженедельный церковно-народный иллюстрированный журнал. Варшава. 28 апреля 1929. № 17. С. 263–265.

Определение Синода Православной церкви в Польше об отлучении от Православной церкви врача Речинского Арсения за антицерковную деятельность и указ консистории по этому вопросу. Державний архів Тернопільської обл. Ф. 148. Оп. 5. Спр. 205. 12 арк.

Пісоцький А. Войтюк Н. Інтелігенція Волині: погляд крізь призму часу: монографія. Луцьк: Волин. обл. друк. 2009. 167 с.

Про анафему на лікаря А. Річинського. Розгляд постанови священного Синоду Православної церкви в Польщі з 15. ІV. 1929 р. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 27. 52 арк.

Річинський А. Автобіографія: [Рукопис]. Волинський краєзнавчий музей. 3 с. КДФ-15143, КВ-6720.

Річинський А. Моя відповідь Св. Синодові Православної Церкви в Польщі. Діло. 29 червня 1929. №142. С. 3.

Річинський А. Справи православної церкви. Діло. 2 січня 1930. №2. С. 2.

Справа підготовки до Українського церковного з’їзду в Луцьку і Бересті серед української людності на Поліссі. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Ф. 9. Оп. 1. Спр. 627. 180 арк.

Стоколос Н. Неоунія як експеримент східної політики Ватикану в Польщі (1923-1939). Український історичний журнал. 1999. №4. С. 74–89.

Федорів Ю. Історія Церкви в Україні. Львів: Свічадо. 2001. 364 с.

Aloshyna O. (1912) Vidluchennya Arsena Richynskogo vid Pravoslavnoyi cerkvy[Excommunication of Arsen Richynsky from the Orthodox Church]. Naukovi zapysky Nacionalnogo universytetu «Ostrozka akademiya», vol. 6, pp. 3–12.

Vlasovskyj I. (1929) Vidkrytyj lyst posla Ivana Vlasovskogo do mytropolyta Varshavskogo i Volynskogo Dionisiya [An open letter from Ambassador Ivan Vlasovsky to Metropolitan Dionysius of Warsaw and Volyn]. Dilo, no. 111, pp. 3–12.

Vlasovskyj I. (1998) Narys istoriyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvy [Essay on the history of the Ukrainian Orthodox Church]. Kyiv: Lybid. T. 4. Ch. 2. XX st., 415 p.

Gudyma A. (2008) Xaryzma Arsena Richynskogo [Charisma of Arsen Richynsky]. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky, 144 p.

Gudyma A., Kolodnyj A., Sagan O. (2007) Teksty kupyur polskogo cenzora rukopysu knygy Arsena Richynskogo «Problemy ukrayinskoyi religijnoyi svidomosti» [Texts of paragraphs of the Polish censor of the manuscript of Arsen Richynsky's book "Problems of the Ukrainian religious consciousness"]. Arsen Richynskyj: vydatnyj ukrayinskyj gromadskyj diyach i naukovecz-religiyeznavecz. Kyiv; Kremenecz, pp. 93–96.

Dilo (1930) Z zhyttya pravoslavnyx. Chomu i yak dijshlo do likvidaciyi anatemy na d-ra Richynskogo [From the life of the Orthodox. Why and how the anathema of Dr. Richynsky was eliminated]. Dilo, no. 111, р. 3.

Dilo (1929) Zvernennya chleniv Mytropolychoyi rady vid ukrayinciv do mytropolyta Varshavskogo i Volynskogo Dionisiya [Address of members of the Metropolitan Council from Ukrainians to Metropolitan Dionysius of Warsaw and Volyn]. Dilo, no. 158, pp. 2–3.

Kedryn I. (1929) Dalsha istoriya anatemy na d-ra A. Richynskogo [Further history of the anathema to Dr. A. Richynsky]. Dilo, no. 105, pp. 1.

Kedryn I. (1929) Istoriya anatemy na d-ra A. Richynskogo [History of anathema to Dr. A. Richynsky]. Dilo, no. 101, pp 1–2.

Kedryn I. Istoriya anatemy na d-ra A. Richynskogo. (1929) Istoriya anatemy na d-ra A. Richynskogo [History of anathema to Dr. A. Richynsky]. Dilo, no. 102, pp. 2–3.

Kovalevskyj O.(1930) Dovkola pravoslavno-cerkovnyx sprav [Around Orthodox affairs]. Dilo, no. 130, pp. 2–3.

Kravchuk O. (2018) Vidluchennya Arsena Richynskogo vid Pravoslavnoyi cerkvy yak odyn z momentiv borotby iz ukrayinskym nacionalno-cerkovnym ruxom na Volyni [Arsen Richynsky's excommunication from the Orthodox Church as one of the moments of struggle against the Ukrainian national-church movement in Volyn]. Naukovi zapysky Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universytetu imeni Volodymyra Gnatyuka, vol. 1, no. 1, pp. 116–125.

Kralyuk P. (2010) Lyubomudry Volodymyriyi: Filosof na troni (knyaz Volodymyr Vasylkovych). Arystokrat duxu (Arsen Richynskyj) [Lubomudry Volodymyrii: The Philosopher on the Throne (Prince Volodymyr Vasylkovych). Aristocrat of the spirit (Arsen Richynsky)]. Luczk: PVD «Tverdynya», 168 р.

Voskresnoe chtenie (1929) Opredelenie Svjashhennogo Sinoda Sv. Avtokefal'noj Pravoslavnoj cerkvi v Pol'she ob otluchenii ot cerkvi lekarja Arsenija Rechinskogo i o predanii ego anafeme [Determination of the Holy Synod of the Holy Autocephalous Orthodox Church in Poland on the excommunication of the physician Arseniy Rechinsky and on anathema to him]. Voskresnoe chtenie: ezhenedel'nyj cerkovno-narodnyj illjustrirovannyj zhurnal. Varshava, no. 17, pp. 263–265.

Pisoczkyj A. Vojtyuk N. (2009) Inteligenciya Volyni: poglyad kriz pryzmu chasu [The intelligentsia of Volyn: a look through the prism of time]. Luczk: Volyn, 167 р.

Viddil rukopysiv (1929) Pro anafemu na likarya A. Richynskogo. Rozglyad postanovy svyashhennogo Synodu Pravoslavnoyi cerkvy v Polshhi z 15. IV. 1929r.[About the anathema to doctor A. Richynsky. Consideration of the resolution of the Holy Synod of the Orthodox Church in Poland from 15. IV. 1929]. Viddil rukopysiv Lvivskoyi nacionalnoyi naukovoyi biblioteky im. V. Stefanyka, f. 1, op. 2, spr. 27, ark. 52.

Richynskyj A. Avtobiografiya: Rukopys [Autobiography: Manuscript] (unpublished). Volynskyj krayeznavchyj muzej, p. 3.

Richynskyj A. (1929) Moya vidpovid Sv. Synodovi Pravoslavnoyi Cerkvy v Polshhi [My answer to the Holy Synod of the Orthodox Church in Poland]. Dilo. no. 142, p. 3.

Richynskyj A. (1930) Spravy pravoslavnoyi cerkvy [Affairs of the Orthodox Church]. Dilo, no. 2, p. 3.

Viddil rukopysiv (1927) Sprava pidgotovky do Ukrayinskogo cerkovnogo z'yizdu v Luczku i Beresti sered ukrayinskoyi lyudnosti na Polissi [It is a matter of preparation for the Ukrainian Church Congress in Lutsk and Brest among the Ukrainian people in Polissya]. Viddil rukopysiv Lvivskoyi nacionalnoyi naukovoyi biblioteky im. V. Stefanyka, f. 9, op. 1, spr. 627, ark. 180.

Stokolos N. (2001) Neouniya yak eksperyment sxidnoyi polityky Vatykanu v Polshhi (1923-1939) [Neo-Union as an experiment in the Vatican's eastern policy in Poland (1923-1939)]. Ukrayinskyj istorychnyj zhurnal, no. 4, pp. 74–89.

Fedoriv Yu. (2001) Istoriya Cerkvy v Ukrayini [History of the Church in Ukraine]. Lviv: Svichado, 364 р.