Анотація
Стаття присвячена лінгвістичному вивченню комунікативних ролей учасників інтеракції в дискурсі допиту на етапі досудового розслідування. Проблема таксономії комунікативних ролей досі залишається невирішеною у сучасному мовознавстві і германістиці. Існують численні класифікації ролей на основі різних критеріїв відповідно до пріоритетів досліджень тих областей прагматики та аналізу дискурсу, у форматі яких такі критерії були розроблені. Певна недосконалість таких класифікації полягає у виділенні окремої категорії статусних ролей, оскільки будь-яку роль можна розглядати як статусну. Роль - це динамічний аспект соціального статусу, спрямований на виконання прав та обов'язків: немає ролей без статусу і немає статусу без ролей. Метою статті є аналіз та класифікація комунікативних ролей учасників допиту: слідчого та допитуваних із різним процесуальним статусом. Об’єктом дослідження є дискурс допиту на стадії досудового розслідування. Предметом дослідження є комунікативні ролі слідчого та допитуваного в дискурсі допиту. Інституціональний характер дискурсу допиту та його комунікативна організація у формі діалогічного мовлення визначають таксономію та ієрархію комунікативних ролей. На основі проведеного аналізу ми визначили такі типи ролей, як статусно-інституційна, статусно-категоріальна, категоріальна та оперативна. Статусно-інституційні ролі належать до стандартизованих, усталених ролей, які визначаються глобальною метою дискурсу допиту. Статусно-категоричні ролі є варіантами реалізації статусно-інституційних ролей і є укупністю стереотипних, санкціонованих інститутом, стандартизованих варіантів ролей. Категоричні ролі походять від ролей категорій статусу, реалізують мету та стратегії дискурсу допиту і пов'язують слідчого або допитуваного з певними соціальними групами, що знаходяться "поза межами" правового інституційного спілкування. На основі проведеного аналізу у дискурсі допиту ми виділяємо категорію статусно-інституціональних ролей, що дозволяє обмежити широке поняття статусу критеріями інституціональності.
Посилання
Kravchenko N.K. (2012) Prakticheskaya diskursologiya: shkoly, metody, metodiki sovremennogo diskurs-analiza. Prakticheskoye posobiye [Practical discourse: schools, methods, techniques of modern discourse analysis. A practical guide]. Luts'k: Volin'polígraf, 251 p.
Kravchenko N.K. (2017) Diskurs i diskurs-analiz: kratkaya entsiklopediya [Discourse and Discourse Analysis: A Brief Encyclopedia]. Kyiv: «Interservis», 286 p.
Pasternak T.A. (2012) Prahmalinhvistychni kharakterystyky dyskursu «spivbesida pry pryyomi na robotu» (na materiali anhlomovnykh navchalʹnykh tekstiv) [Pragmatic and linguistic characteristics of the discourse “job interview” (based on the English language texts]. Dys…..kand. filol. n.: 10.02.04. Odessa. nats. un-t im. І.І. Mechnikova. Odessa, 194 p.
Pasternak T.A. (2017) Prahmatika institutsiynoho dyskursu «spivbesida»: linhvokomunikativniy aspekt [Pragmatics of the institutional discourse “job interview”: linguistic and communicative aspect]. Monohrafiya. Kyiv: NUBiP, 206 p.
Sacks H.A., Schegloff E., Jefferson G. Simplest systematics for the organisation of turn-taking for conversation. Language. 1974. № 50. Р. 696–735.
Sacks H. On the Preferences for Agreement and Contiguity in Sequences in Conversation, in G. Button and J. R. E. Lee (eds). Talk and Social Organization. Philadelphia, PA : Multilingual Matters, 1987. Р. 54–69.
Tarasov Ye.F. (1990) Rechevoye vozdeystviye: metodologiya i teoriya. Optimizatsiya rechevogo vozdeystviya. [Speech impact: methodology and theory. Optimization of speech impact]. Moskva: Nauka.
Smith M. J. Police interviews. Available at: http://Cryptome.org/smith-inter.zip