ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ НА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ .
PDF (Англійська)

Ключові слова

влада
еліта
політична еліта
українська інтелігенція
Галичина
парламент
Австрійська імперія
державна політика
політичні партії

Як цитувати

Барциховська, Л., & Шеремета, О. (2022). ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ НА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ . Молодий вчений, 2 (102), 45-48. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2022-2-102-9

Анотація

У статті досліджено особливості формування політичного середовища в Галичині наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., вказано основні напрями та методи державної діяльності українських політичних еліт на парламентському та місцевому рівнях, спрямованої на захист національних інтересів українців. Авторами розглядається роль української політичної еліти, визначаються чинники, які впливали на формування цієї провідної соціальної групи, окреслюється розвиток українського національного руху в Галичині. Розкрито особливості еволюції австрійської виборчої системи, визначено роль політичних партій та церковних діячів у формуванні українського парламентаризму. Також розкрито особливості європейської демократії та цінності парламентаризму, які галицькі українці сприймали при посередництві австрійської конституції, що дозволило їм за півстоліття докорінно змінити суспільну психологію, перетворити селянські маси із мовчазного населення у активних громадян, які наполегливо борються за свої політичні та національні права. Визначено фактори які впливали на формування української політичної еліти та її вплив на розвиток українського національного руху в Галичині. Зазначено, що відсутність серед українців багатих землевласників та представників буржуазії позбавляла їх можливості мати суттєве національне лобі у галицькому сеймі та Палаті Послів австрійського парламенту. Життя вимагало від галицьких українців створення власної еліти, яка би захищала інтереси українського народу перед віденським двором. Оскільки землю посідали польські магнати, а промисловість Галичини залишалась у зародковому стані, галичани вимушено робили ставку на формування еліти через освіту. Доведено, що у 90-х рр. XIX ст. національний рух на західноукраїнських землях вступив у політичну стадію розвитку під керівництвом політичних партій. Свідомі народні маси поступово стають реальною основою українського національного руху. До нього, як дуже впливова сила включається греко-католицьке духовенство на чолі з митрополитом А. Шептицьким. Водночас, зазначимо, що правильно обрані цілі та наполегливість, тісний зв’язок із потребами народу дозволили галицьким українцям стати вагомим гравцем політичної боротьби як в імперії загалом, так і у Галичині зокрема. Предмет дослідження – вплив еліт на державне управління в Галичині.

https://doi.org/10.32839/2304-5809/2022-2-102-9
PDF (Англійська)

Посилання

Аркуша О. Галицький сейм. Виборчі кампанії 1889 і 1896 рр. Львів : НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. 174 с.

Аркуша О. Мудрий М. Історичні дослідження в інтелектуальних та політичних контекстах підавстрійської Галичини. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2014. Вип. 50. С. 19–41.

Михальський Ю. Польські політичні партії та українське питання в Галичині на початку ХХ ст. (1902-1914). Львів : Каменяр, 2002. 166 с.

Цюцюра Т.Б. Боротьба українців у віденському парламенті за загальне виборче право і національну автономію. Український історик. 2006. Вип. 1–4. С. 23–44.

Шептицький А. Як будувати рідну хату? Київ : Видавництво ПрАТ “Українська прес-група”, 2014. 14 с.

Промова посла Романчука. Діло. 1897. 7 січня.

Демкович-Добрянський М. Українсько-польські стосунки у ХІХ сторіччі. Мюнхен, 1969. С. 101–106.

Шеремета О. Роль політичних партій, наукових організацій та церкви у формуванні ідей парламентаризму в Галичині. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія історія. Тернопіль, 2015. № 1. С. 51–54.

Zakład Narodowy im. Ossolsińskich we Wrocławiu: Papiey Polanowskich: sygn.: 7921/II, S. 421–424.

Arkusha O. (1996) Halytskyi seim. Vyborchi kampanii 1889 i 1896 rr. Galician Sejm [Elective campaigns of 1889 and 1896]. Lviv: NAS of Ukraine. I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies, 174 p.

Arkusha O., Mudryi M. (2014) Istorychni doslidzhennia v intelectualnykh ta politychnykh kontekstakh pidavstriiskoii Halychyny [Historic investigations in intellectual and political contexts of Galicia under Austrian rule]. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriia istorychna, vol. 50, pp. 19–41.

Mykhalskyi Y. (2002) Polski politychni partii ta ukrainske pytannia v Halychyni na pochatku XX st. (1902-1914) [The Polish political parties and the Ukrainian question in Galicia in the early XX century (1902-1914)]. Lviv: Kameniar, p. 166.

Tsiutsiura T. (2006) Borotba ukraintsiv u videnskomy parlamenti za zahalne vyborche pravo i natsionalnu avtonomiyu [Ukrainian struggle in the Vienna parliament for universal suffrage and national autonomy]. Ukrainskyi istoryk, vol. 1–4, pp. 23–24.

Sheptytskyi A. (2014) Yak buduvaty ridnu khatu? [How to build a home?]. Kyiv: PrAT editing house Ukrainian press group, p. 14.

Promova posla Romanchuka (1897) [The speech of the Deputy Romanchuk]. Dilo 1897, 7 sichnia.

Demkovych-Dobrianskyi M. (1969) Ukrainsko-polski stosunky [Ukrainian-Polish relationships in the XIX century]. Munich, pp. 101–106.

Sheremeta O. (2015) Rol politychnych partiy, naukovykh organizatsiy ta tserkvy u formuvanni idey parlamentaryzmu v Halychyni. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka [The role of the political parties, science organizations and the Church in formulation of the ideas of parliamentarism in Galicia]. Scientific notes of Volodymyr Hnatiuk Ternopil national teachers-training university, vol. 1, no 1, pp. 51–54.

Zakład Narodowy im. Ossolsińskich we Wrocławiu: Papiery Polanowskich: sygn.: 7921/II, S. 421–424.