Анотація
У статті надається характеристика самооцінки як однієї з основних характеристик особистості, особливостей становлення особистості у підлітковому віці, специфіки схильності підлітків до девіантної поведінки та окресленню самооціночних чинників її формування. У результаті теоретичного дослідження визначено, що негативна самооцінка підлітків є джерелом різноманітних труднощів у спілкуванні та схильності до девіантної поведінки, оскільки молода людина з таким ставленням до себе заздалегідь переконана, що оточуючі погано до неї ставляться. Показано, що негативне, конфліктне ставлення особистості до себе призводить до її девіантної поведінки – правопорушення, наркоманії, алкоголізму, агресивної та суїцидальної поведінки, пов’язаної з дезадаптивними, асоціальними формами прояву. Охарактеризовано основні принципи та вимоги до проведення емпіричного дослідження у психології, а також подано опис методичних основ та психодіагностичних методик, використаних для дослідження особливостей самооцінювання підлітків схильних до девіантної поведінки. Обгрунтовано вибір емпіричної бази дослідження. Також наводиться опис результатів проведеного емпіричного дослідження самооцінки юнаків та її зв’язку із схильністю до девіантної поведінки. Проаналізовано, що психологічним змістом девіантної поведінки є, зокрема, неприйняття суб’єктом самого себе як особистості. Маючи усталене негативне відношення до власної особистості, що виражається у зниженій симпатії до себе, відсутності поваги до себе та своїх вчинків, неприйнятті власної особистості в цілому, такі підлітки не очікують позитивного ставлення до себе від інших людей. Такі особливості самоставлення відображаються на їх контактах з оточуючими і виражаються в очікуванні негативного ставлення від них, що може провокувати прояви девіантної поведінки компенсаторного характеру, націлені на доведення власної значимості та вагомості в очах оточуючих людей. При умові адекватного самооцінювання та позитивної модальності самоставлення достовірно частіше відзначається нормативна поведінка в аналізованих життєвих сферах.
Посилання
Бороздина Л.В. Сущность самооценки и ее соотношение с Я-концепцией. Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. 2011. № 1. С. 54–65.
Деркач А.А. Самооценка, как структурообразующая процесса акмеологического развития. Мир психологии. 2005. № 3. С. 139–146.
Пантелеев С.Р. Психология самосознания. Самара : БАХРАХ-М, 2000. С. 208–242.
Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. СПб. : Питер, 2000. 314 с.
Шевандрин Н.И. Основы психологической диагностики: учеб. для студ. высш. учеб. заведений: Москва : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. Ч. 3. 336 с.
Borozdina L.V. (2011) Suschnost samootsenki i ee sootnoshenie s Ya-kontseptsiey [The essence of self-esteem and its relationship with the self-concept]. Bulletin of Moscow University, vol. 14, no. 1, pp. 54–65.
Derkach A.A. (2005) Samootsenka, kak strukturoobrazuyuschaya protsessa akmeologicheskogo razvitiya [Self-esteem as a structure-forming process of acmeological development]. The world of psychology, no. 3, pp. 139–146.
Panteleyev S.R. (2000) Psikhologiya samosoznaniya [Psychology of self-awareness]. Samara: BAKHRAKH-M. (in Russian)
Rays F. (2000) Psikhologiya podrostkovogo i yunosheskogo vozrasta [Psychology of adolescence and youth]. SPb.: Piter. (in Russian)
Shevandrin N.I. (2003) Osnovyi psihologicheskoy diagnostiki [Fundamentals of psychological diagnosis]. Moscow: VLADOS. (in Russian)