СПЕЦИФІКА СУЧАСНОЇ ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ
PDF

Ключові слова

жіноча проза
гендер
фемiноцентризм
ідентичність
самототожність
особистість
андрогiнність
психологізм

Як цитувати

Грабовська, Н. (2019). СПЕЦИФІКА СУЧАСНОЇ ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ. Молодий вчений, 8 (72), 264-267. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-8-72-56

Анотація

Згідно з назвою, у статті розглядається специфіка сучасної жіночої прози. Дослiдження зумовлюється зростанням iнтересу до вивчення української жiночої прози, адже в постмодернiзмi вiдбувається переосмислення культури та iдейноцiннiсної системи ХХ столiття, звiльнення вiд стереотипiв, приписiв та обмежень. Особлива увага зосереджена на новiй проблематицi, що її пропонують жiнки-авторки на українському лiтературному ґрунтi та на новiй iнтерпретацiї ключових проблем епохи. Надається основна інформація про змістові та формальні ознаки, якi є спiльними для багатьох художнiх текстiв та впливають на класифікацію прозових жіночих творів. Простежено концепції сприймання творчості сучасних українських письменниць сучасниками та літературознавцями. У рамках ключової опозиції жіночого і чоловічого, або феміністичного і патріархального літературна творчість розглядається як засіб самореалізації і подолання маргінального місця жінки у середовищі, де закони диктують чоловіки. Жінки-авторки намагаються через свої тексти утверджуватися соціально. Цей історико-культурний період можна назвати точкою відліку нової жіночої творчості.

https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-8-72-56
PDF

Посилання

Бажан О.М. Кореляція феміністичної та ґендерної критики як різновидів новітнього літературознавства. Київ, 2012. С. 152–163.

Шарова Т.М. Жіноча проза: теоретичні засади визначення та класифікація. Харків. 2006. Вип. 49. С. 167–170.

Вулф Вiрджинiя. Власний простiр. Київ, 1999. 112 с.

Сімона де Бовуар. Друга стать. Київ : Основи, 1994–1995.

Левченко Л. Проблема самотності: гендерний контекст. Київ, 2007. С. 2–17.

Денисова А.А. Словарь гендерных терминов. Москва : Информация – XXI, 2002.

Улюра Г.А. Теоретико-методологічні засади гендерних студій з літературознавства. Запоріжжя, 2008. С. 6–20.

Логвиненко О., Гордасевич Г., Штонь Г. Художня проза на грані миті й вічності. Львів,1999. № 43. С. 5.

Bazhan O.M. (2012). Koreliatsiia feministychnoi ta gendernoi krytyky yak riznovydiv novitnoho literaturoznavstva [Correlation feminist and gender criticism as a kind of modern literature]. Kyiv, no 35, pp. 101–109.

Sharova T.M. (2006). Zhinocha proza teoretychni zasady vyznachennia ta klasyfikatsiia [Women's prose: theoretical principles of definition and classification]. Kharkov, vol. 49, pp. 167–170.

Virginia Woolf (1999). Vlasnyi prostir [Own space]. Kyiv, 112 p.

Simone de Beauvoir (1994–1995). Druha stat [The second sex]. Kyiv : Fundamentals.

Levchenko L. (2007). Problema samotnosti ta hendernyi kontekst [The problem of loneliness: the gender context]. Kyiv, pp. 2–17.

Denisova A.A. (2002). Slovar hendernykh termynov [Glossary of Gender Terms]. Moscow : Information.

Uliura H.A. (2008). Teoretyko-metodolohichni zasady hendernykh studii z literaturoznavstva [Theoretical and methodological foundations of gender studies in literary criticism]. Zaporizhzhi, pp. 6–20.

Logvinenko O., Gordasevich G., Shton G. (1999). Khudozhnia proza na hrani myti i vichnosti [Artistic prose on the verge of moment and eternity]. Lviv, no. 43, p. 5.