Анотація
Ні для кого не секрет, що спорт вже давно став глобальним соціальним явищем. Він може бути використаний як платформа для досягнення багатьох соціальних цілей та вирішення ряду соціокультурних питань. Якщо його пристосувати до потреб та індивідуальних особливостей особистості, спортом можуть, через широкий спектр його засобів та форм, займатися люди всіх вікових груп – від наймолодшого віку (майже від народження) до старості. Також, спорт є потужною рушійною силою для індивідуальних дій, перетворень і різних соціальних подій та тенденцій. Спортивна діяльність дуже часто є важливим чинником особистого розвитку та пошуку свого місця у найближчому оточенні, а також у темпі та напрямку, в якому розвивається громада чи суспільство. Вплив спорту відчутний на культурних та політичних аспектах майже будь-якого суспільства, тому його варто аналізувати як органічну частину культури.
Посилання
Блискун О.О. Систематизований аналіз теорій, конструктів та моделей агресії (частина 1). Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2013. № 3. С. 34–43.
Зиммель, Георг Избранные работы. Киев : Ника-Центр. 2006. 440 с.
Лебон Г. Психология народов и масс. Санкт-Петербург : «Макет», 1995. 316 с.
Маркузе Г. Одномерный человек. Москва : “REFL-book”, 1994. 367 с.
Образ, тіло, порядок. Гендерні дослідження в міждисциплінарному спектрі. Антологія. Київ : Медуза, 2014. 232 с.
Плесснер Г. Функции спорта в индустриальном обществе. Социология власти. 2018. №30 (2). С. 190–205.
Психология толп. Москва : Институт психологии РАН, издательство «КСП +», 1998. 416 с.
Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. Москва : Ренесанс, 1991. 296 с.
Фромм Э. Человек одинок. Москва. Иностранная литература. 1966. №1. С. 230–233.
Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. 1. Гештальт и действительность. Москва : Мысль, 1993. 663 с.
Lorenz K. Das sogenannte Böse : Zur Naturgeschichte der Aggression. Deutscher Taschenbuch Verlag, München. 1963. P. 304.
Plessner H. (1956) Die Funktion des Sports in der industriellen Gesellschaft. Vortrag, gehalten am 13.12.1956 an der Universität Wien. Wissenschaft und Weltbild. Vierteljahresschrift für die Grundlage der Forschung, 9(4): 262–274. In:GS X, pp. 147–166.
Blyskun O.O. (2013). Systematyzovanyi analiz teorii, konstruktiv ta modelei ahresii (chastyna 1) [Systematic Analysis of Aggression Theories, Constructs, and Models (Part 1)] Teoretychni i prykladni problemy psykholohii, no 3, pp. 34–43.
Zimmel, Georg (2006). Izbrannyie rabotyi [Selected works]. Kyiv : Nika-Tsentr. (in Russian)
Lebon G. (1995). Psihologiya narodov i mass [Рsychology of peoples and masses]. Sankt-Peterburg : «Maket». (in Russian)
Markuze G. (1994). Odnomernyiy chelovek [One-Dimensional Man]. Moskva : “REFL-book”. (in Russian)
Mishchenko K., Shtretlinh S. (2014). Obraz, tilo, poriadok. Henderni doslidzhennia v mizhdystsyplinarnomu spektri [Image, body, order. Gender studies in the interdisciplinary spectrum]. Kyiv : Meduza. (in Ukrainian)
Plessner G. (2018). Funktsii sporta v industrialnom obschestve. Sotsiologiya vlasti, 30 (2): 190–205.
Institut psihologii RAN (1998). Psihologiya tolp [Psychology of the masses] Moskva : izdatelstvo «KSP». (in Russian)
Freyd Z. (1991). Psihoanaliz. Religiya. Kultura [Psychoanalysis. Religion. Culture]. Moskva : Renesans. (in Russian)
Fromm E. (1966). Chelovek odinok [Man alone]. Inostrannaya literatura, no 1, pp. 230–233.
Shpengler O. (1993). Zakat Evropyi. Ocherki morfologii mirovoy istorii. 1. Geshtalt i deystvitelnost [Sunset of Europe. Essays on the morphology of world history. 1. Gestalt and reality]. Moskva : Myisl. (in Russian)
Lorenz K. (1963). Das sogenannte Böse: Zur Naturgeschichte der Aggression. München: Deutscher Taschenbuch Verlag. 304 p.
Plessner H. (1956). Die Funktion des Sports in der industriellen Gesellschaft. Vortrag, gehalten am 13.12.1956 an der Universität Wien. Wissenschaft und Weltbild. Vierteljahresschrift für die Grundlage der Forschung, 9(4): 262–274. In:GS X, pp. 147–166.