КОНЦЕПЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЄВОСТІ ВЧИТЕЛЯ
PDF (Англійська)

Ключові слова

дієвість
професійна дієвість вчителя
навмисна дія

Як цитувати

Пономаренко, Т. (2021). КОНЦЕПЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЄВОСТІ ВЧИТЕЛЯ. Молодий вчений, 1 (89), 267-270. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-52

Анотація

Мета цієї статті – дослідити використання концепції «професійної дієвості вчителя» (teacher professional agency) та дослідити перспективи її використання шляхом створення різних зразків для моделювання. Метод аналізу концепції був застосований для збору літератури та вивчення концепції професійної дієвості вчителів. Новизна дослідження полягає в тому, що за результатами аналізу концепції професійної дієвості вчителя, були виділені характерні особливості даної концепції та на їх основі змодельовані зразки ситуацій, де професійна дієвість вчителя представлена емпірично. Результати вказують на те, що концепція професійної дієвості вчителя розглядається з різних точок зору, залежно від теоретичних основ авторів. Взагалі, дієвість людини проявляється, якщо система висуває певні вимоги, що суперечать її переконанням чи особистим цінностям. Поняття "професійної дієвості" охоплює спроможність професіональних працівників чи керівників здійснювати контроль над своєю роботою, робочим середовищем або впливати на них. Професійна дієвість вчителя розглядається як спроможність вчителя чи колективу вчителів планувати та робити навмисні дії (intentional action), впливаючи на власну професійну діяльність, ініціювати зміни в навчальному процесі, сприяти розвитку та вдосконаленню якості шкільного навчання. Професійна дієвість розглядається як явище, що проявляється через певні дії, а не через окремі властивості чи риси характеру вчителя. Ставлення вчителя до своєї професійної дієвості залежить від його або її індивідуального сприйняття своєї професії, а також професійних поглядів та переконань. На основі своїх професійних переконань вчитель обирає певну позицію. Професійна дієвість передбачає саме позицію активного втручання та впливу вчителя в професійному оточенні. Професійна дієвість залежить від рівня професійної автономії вчителя, а також від матеріальних та соціальних чинників. В статті наголошується, що наявність професійної дієвості у вчителів сприяє закріпленню статусу вчителя як «агента змін», прискоренню впровадження освітніх іновацій, покращенню результатів навчання та виховання, розвитку та вдовконаленню школи.

https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-52
PDF (Англійська)

Посилання

Beijaard, D., Meijer, P., & Verloop, N. (2004). Reconsidering research on teachers’ professional identity. Teaching and Teacher Education, 20(2), 107–128.

Biesta, G., Priestley, M., & Robinson, S. (2015) The role of beliefs in teacher agency. Teachers and Teaching, 21(6), 624–640. DOI: 10.1080/13540602.2015.1044325

Bonner, S.M., Diehl, K. & Trachtman, R. (2020). Teacher belief and agency development in bringing change to scale. Journal of Educational Change, 21, 363–384. https://doi.org/10.1007/s10833-019-09360-4

Buchanan, R. (2015). Teacher identity and agency in an era of accountability. Teachers and Teaching: theory and practice, 21(6), 700–719.

Frost, D. (2012). From professional development to system change: teacher leadership and innovation. Professional Development in Education, 38(2), 205–227.

Giddens, A. (1984). The constitution of Society. Outline of the Theory of Structuration. Cambridge: Polity Press.

Hadar, L.L., & Benish-Weisman, M. (2019). Teachers’ agency: Do their values make a difference? British Educational Research Journal, 45(1), 137–160.

Hogle, L. A., & Bramble, C. (2020). Teacher agency through duoethnography: Pedagogical DNA in a community of learner-teachers. International Journal of Education & the Arts, 21(15). Retrieved from: http://doi.org/10.26209/ijea21n15

Hökkä, P., Rautiainen, M., Silander, T., & Eteläpelto, A. (2019). Collective Agency: Promoting Leadership in Finnish Teacher Education. J. Murray et al. (eds.), International Research, Policy and Practice in Teacher Education.

Molla, T., & Nolan, A. (2020): Teacher agency and professional practice. Teachers and Teaching. https://doi.org/10.1080/13540602.2020.1740196

Morley, A. (2019). Unraveling the 'Female Teacher Effect': The Positioning and Agency of Female Teachers in Girls' Education Reform. Education Policy Analysis Archives, 27(141), 1–32.

Toom, A., Pyhältö, K., & O’Connell Rust, F. (2015) Teachers’ professional agency in contradictory times. Teachers and Teaching, 21(6), 615–623.

Vähäsantanen, K., Räikkönen, E., Paloniemi, S., Hökkä, P., & Eteläpelto, A. (2019). A Novel Instrument to Measure the Multidimensional Structure of Professional Agency, Vocations and Learning, 12(2), 267–295.

Van der Heijden, H., Geldens, J., Beijaard, D. & Popeijus, H. (2015) Characteristics of teachers as change agents. Teachers and Teaching, 21(6), 681–699.

Walker, L. O., & Avant, K. C. (2005). Strategies for theory construction in nursing. Pearson.

Wenner, J. A., & Campbell, T. (2017). The theoretical and empirical basis of teacher leadership: A review of the literature. Review of Educational Research, 87(1), 134–171.