АНАЛІЗ СПЕЦИФІЧНИХ ОЗНАК ПІСЕННОГО ФОЛЬКЛОРУ НА ПОЛТАВЩИНІ. СПРОБА УЗАГАЛЬНЕННЯ

Анотація

У статті аналізуються наукові праці вітчизняних дослідників фольклору Полтавського регіону. Автором систематизовано перелік історичних згадок про обрядовий та поза обрядовий фольклор за хронологічними та географічними ознаками. Проаналізовано типи фактурного викладу багатоголосних пісень та особливості виконання пісень одноголосних.Вказується, щобагатоголосн іпісні Полтавщини, переважно, належать до не обрядової лірики та до жіночого репертуару.Зазначається, що сольне виконавство зустрічається рідко та відноситься здебільшого до поза обрядової сфери пісенного фольклору та до жіночого виконавства. Вказується, що як і у більшості районів Середньої Наддніпрянщини виокремлюються пісні гомофонно-гармонічного та поліфонічного складу. Встановлено, що пісні на три голоси представляють собою терцієву втору з октавним дублюванням мелодії, де основа (бас) та мелодія (підголосок) утворюють октави, а середній голос проводиться терцією вищеоснови (баса). Таким чином, пісні на три голоси вирізняються чітко окресленим басом (нижнім голосом, не обов’язково чоловічим - частіше жіночим), середнім голосом, який виконує функцію основної мелодії та верхній голос, функцією якого є мелізматичне оздоблення основного, середнього голосу. Виокремлено жанри пісенного фольклору у жіночому, чоловічому та дитячому репертуарі з обґрунтуванням специфічних ознак виконавства в регіоні. Зроблено висновок, що не зважаючи на широку поширеність пісень в чоловічому репертуарі – саме жіночий репертуар, поза обрядова сфера виконавства є збереженою найкращим чином та представляє собою найяскравіші зразки.