ЛЕКСИЧНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕЙОЗИСУ ТА ЛІТОТИ В РОМАНІ “ЛОВЕЦЬ У ЖИТІ” ПИСЬМЕННИКА ДЖЕРОМА СЕЛІНДЖЕРА

Анотація

У статті розглянуто основні лексичні та семантичні особливості мейозису та літоти, які були виявлені в ході аналізу роману “Ловець у житі” письменника Джерома Селінджера. Незважаючи на великий обсяг наукових праць, присвячених дослідженню різних аспектів стилістики, проблематика специфіки мейозису та, зокрема, літоти дуже часто оминалася. Тож головною метою статті є чітке окреслення основних лексичних та семантичних особливостей цих тропів. Окрім цього, основними завданнями цієї праці є також порівняння оригінального англійського тексту з українським перекладом та отримання даних стосовно частоти появи випадків застосування мейозису та літоти у тексті роману. Оптимальною методологічною основою для опрацювання цих задач було обрано комплексну модель, що складається з семантико-стилістичного та зіставного методів, кількісного та компонентного аналізів. Основним методом комплексу було обрано семантико-стилістичний, або, як його ще називають, стилістичний аналіз. Для того, щоб скласти загальне судження про природу цих стилістичних засобів, було розглянуто різні погляди науковців. Зокрема, в статті наведено різні визначення мейозису та літоти і проведено їхнє порівняння. Особливу увагу було приділено різниці між термінологією української та зарубіжної лінгвістичних традицій, та надано коментарі щодо цього. Перелічені дані склали теоретичну частину дослідження, яка послугувала основою для отримання повної картини того, яку роль грають мейозис і літота у створенні унікального стилю роману. Було продемонстровано окремі приклади тропів разом з їхнім контекстом. Відповідно, у статті надано аналіз цих прикладів та порівняння з українськими відповідниками. Також було розглянуто різницю між цими двома стилістичними прийомами, беручи до уваги те, що вони є типами применшення. Проведене дослідження може становити цінність для всіх, хто цікавиться не тільки семантикою мейозису та літоти, а й різними стилістичними прийомами, зокрема тими, що належать до лексичних засобів виразності. Окрім цього, дослідження буде цікавим для всіх, хто досліджує творчість Джерома Селінджера.